Hellcat
13 supporters
Як та чому українські відьми крали молок ...

Як та чому українські відьми крали молоко

May 08, 2022

Українські відьми у легендах перекидаються різними тваринами, літають, мають хвоста та роблять багато шкоди селянам, псуючи худобу - зокрема, забираючи у корів молоко. Перекази про це чи не найчисельніші: українські дослідники записали безліч оповідок про те, як відьми “поробили корові” та “забрали молоко”. Але чому саме молоко? І чи можемо ми знайти паралелі у міфології інших народів? Давайте спробуємо розібратися.

Ілюстрація з книги Василя Милорадовича “Українська відьма”

Як відьми забирали молоко

Корова, якій поробили, переставала давати молоко, доїлася кров’ю або молоко втрачало свою харчову цінність (ставало нежирним, починало негарно пахнути). Найбільш активні, згідно легенд, відьми були на великі свята або напередодні них: на Різдво, Благовіщення, Великодень, Юрія, Трійцю, Петра та Івана Купала. У ці дні слід було бути особливо пильним до худоби та вжити необхідних заходів для захисту, про які ми поговоримо пізніше.

Володимир Галайчук у своїй книзі “Українська міфологія”* наводить декілька способів, як відьми могли поробити корові:

  • На свята (Юрія або Івана Купала) вдосвіта качалися на росі у місцях, де випасали коров та коней, збирали росу подолом або голіруч, набирали у відро, і з допомогою цієї роси могли відбирати молоко.


*Надалі усі цитати з книги “Українська міфологія” Володимира Галайчука

«Казали, шо навпроти Юрія знахурі ходили да й росу збирали. Особенно баби. Корів доїли. Впреться в хлів і подоїть, а потім та корова ні на шо не годна».

«Навпроть Івана Купала батько з товаришем на тетеруки йшли. Коли хто-то, шось біжить в бєлом, як русалка, із дойоночкою, якась баба. А на ню казали, шо вона відьма. А вони взяли й її поймали, дак вона їм заклялася, шо бульше не пуйде: «Тільки не росказуйте». Чи з відром, чи з дойоночкою: в шо вона собі доїла, в те росу зганяла. Це чуже молоко вона собі збірала, кажуть».

«Перед Іваном відьми, говóрать, до сходу сонца бігают і качаюцца по росє, коб молока ім прибаўлялоса».

  • Напередодні Івана Купала відьми могли обганяти череду своєю коровою. Також вони обходили село колесом із воза.

«Перед Іваном Купалом вєдьми ходять вечером і доять чужіє корови. І бєрот вєдьма колєсó з воза, і єтоє колєсó на палку, на вигнутую палку, дугу, шоб оно нє з’єхало, — і обгоняє ўсю дєревню, вокруг дєревні. У´ двенацать часоў, шчоб люді нє відєлі. Дєлала, шчо єй ўсьо ідьот: і масла много, і сира. І єй помогають дєті ў бєлих шапочках — черти».

  • У ніч на Купала набирали води з броду, де переходила худоба, або ж з усіх колодязів у селі. Також викрадали щось із чужого хліва: хоч соломинку або тріску дерева. 

«І вона собі йде на Івана, приходит до стайні, взє´ла шось, і вже корова не дає молока. Її корова дає ведро молока, а ваша дає літру».

Відьма, зображення із книги ХІХ століття

  • Відьми відбирали молоко через спеціально підготовану сіль, яку клали там, де випасаються корови.

«Колись моя баба пасла корову (а вона жила під самісіньким лісом), і пішла поїти корову в потік, і дивиця — біжить одна жінка, і взяла в тому потіку шось під камінь тикнула, а баба пішли да й подивились, шо вона там тикнула, а вона туди тикнула сіль. А моя баба пішли, і ту сіль забрала, і дала своїй корові, і молоко було так багато, шо не мали, де діти».

  • Чаклували “на слід”: слід корови, залишений у вогкому ґрунті, вирізали та, очевидно, проводили з ним подальші маніпуляції.

«То як є яка трясина чи болото є, то вона йде туди, вирізає з землі слід і так зробить, шо якої корови слід вирізала, в тої й молока не буде».

Також окремо можна виділити легенди про те, що відьма перекидалася на якусь тварину і шла доїти чужу корову або посилала зробити це тварину, у якої з неї зв’язок (часто жабу чи вужа).

Всі ці методи об’єднує головна річ: відьми використовували щось, що було у безпосередньому контакті з худобою - роса на полі, слід у землі, трісочка з корівника, вода, сіль, яка побувала там, де паслася худоба… Тож з якою метою вони це робили?

Для чого крали молоко

Картина - Олег Шупляк

Хоча відьми у переказах зображалися небезпечними для селян, ми можемо припустити, що молоко крали не просто з метою наробити шкоди. Молоко - це рідина, яка пов’язана безпосередньо із самим життям, а ще - надзвичайно важливий ресурс для господарства звичайного українського селянина. Воно використовувалося при випіканні, з нього робили сир, який додавали у велику кількість страв.

Вже згадана вище історія про сіль, яку жінка побачила захованою біля струмка, де напували корів, та дала своїй корові, яка раптово почала давати дуже багато молока, дає нам можливість припустити, що вищеописані ритуали - це крадніки.

Краднік - це магічний ритуал, який має на меті збільшити блага одної людини, забравши, тобто “вкравши” їх у іншої.

В умовах українського села, де корова виступала кормилицею родини, молоко набуває дуже важливого значення як ресурс. Окрім цього, можливо, викрадання молока мало трохи глибший смисл та у цілому працювало на покращення добробуту відьми (але це лише припущення, і прямих доказів у легендах йому немає).

Власне, у деяких переказах про те, що коров не просто псували, а саме забирали у них молоко на свою користь, говориться доволі прямо:

«Така була в нас баба Пусóха. Бýла така бодня, такий бітон вузóнечкий, і то ся клало, де дорога навóкриж йшла. Худобу йні гнали відти, другі — відти. Крижóва дорога. Вона бере такий мішочек з полотна, на дві-три кілі, і коли люди худобу заялó (а мій батько сказав: «Ти пильнуй, б’деш видіти. Завтра Юрія буде, в’на буде»). І вона так — біжить — і шух — під ту бодню, і всьо, і пішла. Коли люди мають гнати худобу додому — Іване, біжи. Я взяв, ту сіль’єм витяг, було три кілі десь, а то — взяв’єм, напхав’ем піску, там всякого пір’я, сміття, а сіль’єм забрав. Біла сіль, файна сіль. Перше треба було датó п’ятнайціть яєць за кільо соли. Сіль була дуже дорога. А там від хати її через фосу був місток. То я би так не присідав і не підскакував, як вона підскакувала. Як задерла ту спмдницю, а мала без майток, то вона то так підскакувала — йо-йо-йо-йо-йо!.. ’Би його холєра взялá, як вона підскакувала. Отото чудо було. Вона на Юрія вже не має тогово. То вона мала на кілька років тої соли давати коровам. Вона всьо молоко зібрала — звідти, і звідти, і звідти. То то була ворожильниця, ворожиля. То вона свóїм коровам ту сіль давала, ’би її ся доїли, а від тих — забрала».


Існують також легенди про те, що відьма, яка вкрала молоко, могла його пустити, де схоче - хоч з дверей змусити бігти:

«У відьми в хліві був стовповий полик, і там вона робила дірку, з неї молоко доїла і назад затикала».


Цікаво, що у чомусь схожий ритуал ми знаходимо у Ісландії. Ісландія довгий час була колонією Данії і неодноразово страждала від голоду. Молоко там, очевидно, теж мало велике значення як продукт харчування. 

Тільбері, фото з Музею чаклунства Ісландії


В Музеї чаклунства Ісландії є макет тільбері - створінь, які відьми робили для викрадання молока. Щоб створити тільбері, на Трійцю потрібно було викрасти ребро зі свіжої могили, обернути його сірою пряжею та зберігати між грудей, тричі під час причастя щотижня спльовуючи туди вино, щоб оживити його. Після цього слід було дати тільбери посмоктати внутрішню сторону стегна, де мав утворитися сосок, на якому він і буде висіти. Потім тільбері можна було послати красти молоко у худоби. Взагалі запалення вимені у корів, під час якого воно твердне, довгий час пов’язували саме з тільбері. Щоб позбутися тільбері, його посилали у гори на три пасовища, щоб зібрати екскременти ягнят, або складали самі екскременти у три кучі. Також худобу захищали за допомогою знака хреста під вименем і над крижом та клали Псалтир на спину.

Як українські селяни захищалися від викрадення молока

По-перше, селяни були особливо уважні до худоби у святкові дні: замикали стайню на колодку, стерегли та навіть інколи не випускали худобу пастися вранці.

Хлів обсівали маком-«видюком» (це давній український оберіг від нечистої сили) або свяченим зерном; окроплювали свяченою водою, посипали поріг свяченою сіллю чи попелом. Зазвичай це мав бути «відвернутий» попіл - тобто такий, який на Коляду у печі горнули в одну сторону, а після Нового року - в іншу.

Собака ярчук, малюнок Павла Зиха

Взагалі арсенал запобіжних заходів був широкий: це і собаки-ярчуки, які мали силу спіймати або подолати відьму, і застромлені над дверима або між вінцями коси, серпи, голки, шпильки, сокири тощо. На Юрія чи Івана біля порогу ставили віника, коцюбу чи рогача, фруктовим соком малювали хрест над дверима. Також використовували різноманітні замовляння - у тому числі разом з ритуалами.

З цікавих методів слід відмітити застосування таблички з паліндромом: 

С А Т О Р

А Р Е П О

Т Е Н Е Т

О П Е Р А

Р О Т А С


Цей паліндром відомий ще з часів раннього християнства. Зазвичай він писався латиною і використовався для захисту. За різними версіями, це може бути анаграмою PATER NOSTER (тобто Отче Наш) або перекладатися як “Сіятель Арепо управляє плугом”. Цікаво, що до України дійшла магічна формула, яка зустрічалася ще за часів Римської Імперії. Втім, цей паліндром використовувався у різних країнах Європи як оберіг.

Отже, українські відьми не просто так викрадали молоко у багаточисельних переказах. Для українського селянина здоров’я його худоби, врожай або неврожай на полі мав вирішальне значення. Обмежена кількість ресурсів та залежність від натурального господарства, вірогідно, змушували конкурувати за добробут в тому числі і магічними методами, а захворювання худоби могли інколи сприйматися як наслідок чар.

Enjoy this post?

Buy Hellcat a coffee

More from Hellcat