Буквально за тиждень до початку війни я планувала редагувати та покращувати свій Патреон (а модернізувала одразу цю платформу), планувала вихід другого сезону подкасту Міжгалактичне радіо та вихід нових відосів про українські мальописи. Зараз все це здається таким не значним і не потрібним. Проте я розумію також, що зараз не можна закидати на призволяще розвиток та популяризацію українського контенту. Найближчим часом він буде болючим, чуттєвим та без цензури, але саме так я відчуваю куди рухатися зараз.

Частина ніштяків, які тут обіцяні, я зможу виконати уже після перемоги України. І сподіваюся, що ви з розумінням до цього ставитеся. Люблю вас і дякую за підтримку 🤗