Я починав цю кампанію відразу після виходу гри, а більша частина проходження припала на перші дні нашої війни і битви за Київ (де я і був і є). Гра мені дозволяла іноді відволіктись, але настрій був не дуже, що трохи відчувається зараз при перечитуванні.
Отже, перша кампанія Вархаммер 3 – Кислєв, тзаріна, складність ВХ, бої хард.
Якось воно тяжко і не дуже приємно, багів купа, графіка жахлива, як в першому вархаммері, але тре рятувати Урсуна.
Писати особливо нема про шо.
Хід 1 розбив стартових ворогів, на ходу 2 зрозумів, що до кислевитських бунтівників за хід не дійду, а територія далі ворожа. Доки я йшов і найняв 2 лучників, ворог найняв 4. Облога поселень без стін – це якесь жахіття, башточки, які зводяться нізвідки, а коли ти їх зруйнуєш – респавняться за 2 хв (башти! Респавняться!!!). Але якось то ми все побили, паралельно виявивши, що крилаті гусари – гівно.
Десь до 10 ходу я захопив майже всю провінцію Фольксграад, крім самого Ф. Там була армія бунтівників, яку я побив експлойтом – виставив 20 хв бою, йшов на штурм, клав 100-150 ворогів магічкою, у якої ще й інвіз, потім трохи настрілював царськими лучницями (Катаріна ловила ворожі стріли башточок, якщо лучники по лордам вже не стріляють, то башточки в поселеннях без стін стріляють точно). Найприємніше в цьому, що за кожен такий приступ нічию мені давали купу експи, а так як я не вигравав, то не давали мінус до прихильників у наших перегонах з Косталтином. Я собі так каті й героям по 4 рівня підняв, таки взяв тей Ф. і це за один хід!
Потім потроху погріб до Праага, останнє поселення бунтівників, там була чимала армія і сильний гарнізон, до того ж стіни. Я безліч разів перезавантажувався, ту армію в засідку так і не спіймав (хотів виманити їх другим спеціально найнятим лордом) Але ту армію від Праага таки відманив і вони найняли ПОРЯД з містом окремого лорда. Тож я автобоєм просто переміг його і гарнізон Праага, від армії Катаріни мало шо залишилось.
Це був хід 15.
На переході ходу багато що трапилось. Бунтівники без землі поперли назад до Праага, брали його в облогу, а армія тзаріни після попереднього автобою нічого з ними не змогла зробити. Найняв додаткового лорда, поставив його перед містом і у польовій битві пробігав 20 хв від вражини. Цього лорда ще тре буде вбити бо наразі через баг звільнені в запас лорди все одно підіймають вартість утримання для всіх армій.
Біля Кислєва заспавнилась невеличка армія хаоситів, до них іде лорд, який виманював повстанців з Праага.
На тому ж переході ходу норскійці атакували Фольксграад. Так, на спеціально зміненому ізі левелі, але я відбився і переміг! Це був епічний бій, 600 кислевітів проти 2000 норманів, до останньої хвилини все трималось на волосинці. Перемогли чудом, зарішала покращена башточка, яку я поставив біля центральної площі. Героями дня став загін кінних дервішів-косовітів, яких я відправив у поле, щоб відволікти на себе хоч когось. Про них забули і вони один за одним відловили і вирізали 3 загони дротикометів, 2 загони легкої кінноти з дротиками, а потів ще й вдарили в спину ворогам, які вже проривались до центральної площі. Жаль, скрін не зробив.
Ну і просто смішний івент цього ходу.
Наша країна на хід 16
Хід 18. Виявилось, що я, не розібравшись, вже давно оголосив війну Мяо Ін та іншим драконам. А план був абсолютно протилежний – оголосити війну якимось китайським мінорам, щоб задружитися з головними їх лідерами. Війну припинити поки не можна - і вони не хочуть і має 10 ходів пройти.
Хід 25. Взяв Адську дірку, якесь мінорне поселення східних крис, а перед цим провів ритуал, щоб давало 2 прихильників за кожну битву і так обігнав Косталтіна. Криси з діри зробили вилазку, зарєшла моя магічка, яку я назвав на честь дружини.
Хід 36. Тільки зараз нарешті відкрились розломи хаосу! Так на карті робити нічого. А другу армію все одно не розпустиш! Пішов в розлом до Слаанеша по гроші. Посадив відьму на медведя – нема ачівки за маунт. Посадив на коня є ачівка! Звичайно, загрузився, і залишився на ведмеді, ачівка нікуди не дінеться.
Хід 39. Цю гру робили слаанешити, щоб ти страждав. У всіх коссарів вимкнений режим втечі по замовчанню, А У ОДНОГО НІ. Якби я не перевірив… Іду в наступний портал Слаанеша, воно показує, де його армії (далеко) Заходжу в портал – НАВПРОТИ МАТЕРІАЛІЗУЄТЬСЯ ЩЕ ОДНА. Після відкриття порталу на мене поперли кхорніти, нургліти і всі-всі. Як мінімум з двох районів півночі, тобто зробити один сталінград не вийде…
Поки що перемагаєм, і військом і гарнізоном, але скільки це триватиме…
Півімперії вже з’їли огри, від них не відстають вампіри. Але Остранд оголошує війну моєму союзнику, і коли я вписуюсь, іде своєю армією не на союзника, а на мене!
Хід 60.
Стиль гри геть нетрадиційний. Я тримаю ті локації, що взяв 20-30 ходів тому, відмовляюсь від конфедерацій і беру лише багаті нові території –Вольфенбург Остланда, що на мене напав і Дракенгоф вампірів, на яких напав я. У них обох є золото. На півночі послав армію Збишка (мій улюблений дженерік-лорд) знищити Кугата, він захоплює поселення, через хід-два їх втрачає – байдуже. Головне, щоб все менше їх було у Кугата. Паралельно я підхопив чуму, армія мре, нових коссарів наймаємо щоходу і потихеньку превзмагаєм.
Льодяних відьм називаємо в честь відьм відомих, у мене є Маруся Чурай, Явдоха Зубиха, відьма, названа ім’ям дружини (бо вона з Конотопа). Буде ще Горпина.
Страшні речі відбуваються в Кислеві.
Ми на хід 60
Хід 72. Перша душа –Кхорн, і два мечика. Збігнев кошмарить хаоситів, знищив головного нургліта Кугата, тепер іде за Кхорнітами.
На півдні добили вампірів і закусились з ограми. Імперські фракції всі мої союзники або партнери, китайці теж замирились, гноми мене люблять. Поки все норм.
Такі справи.
Хід 74. Звільнив Бориса.
Це дуже занудна кампанія. Кожен хід по 10 скушних битв, в основному осади з дурними баштами. Кожні 2-3 ходи одна з фракцій Тзінча забирає в тебе просто так якесь поселення, ще кожні 2-3 ходи вони тебе на 1 хід стоплять. Виграв битву, знищив фракцію Скарбанда, але був поранений Збишка і розбита артилерія. Я не зміг собі дозволити простій в три ходи, доведеться перегравати, бо на півночі половину захоплених у Скарбанда поселень відібрали отак тзінчити, а ще половину вони вже поперезахоплювали. Домучаю кампанію тільки з-за свого обсесивно-компульсивного синдрому.
Душа Нургла
Хід 120. Десь ходів 15 тому вийшов на стабільні рельси. Все ще дуже бісить Тзінч, якого нічим чомусь не пробити навіть після зняття щитів, а так норм. Ми набрали армій, перекинули 2 армії, що їли імперських огрів, на північ, і швидко завоювали Норску, атакували і давимо Слаанеша, та перенесли бій повністю на територію хаоситів. Зі сходу прикривають гноми, гроші є, відьми теж, все ніби йде відносно нормально. Але інші огри вже мають 3 душі (а в мене 2) і портали скоро відкриються. Побачим, як буде.
Хід 156. Урсуна врятовано! Правда перед останньою битвою повідкривались сюжетно всі портали, які я щойно закрив (ніяких 5 ходів на раскачку!), а на півночі в черговий раз заспавнилось 4 армії куруханів, які мені вбили Збишка і ще 2 армії, бо мені лінь і не було сенсу то грати руками в останній хід. Так що, хоч ачівки й отримано, але я залишаю розруху, а не стабільну імперію.
От скрін ще стабільної країни за хід до порталів і перемоги.
Фор Урсун! Фор Кислєв!