Ходи 1-3. Розбираюсь з управлінням в бою, з усіма незвичностями. Після вахи все виглядає дуже незручно, але першого противника розбив. Сусіди не чекаючи на кінець стартової війни, атакували мене, хоча у нас були добрі відносини. Спочатку битви йшли геть тяжко, аж поки не побачив, що в мене складність бою стоїть теж на ВХ (а не тільки кампанії.)
Хід 7.
Продовжую бодатися з сусідом. Хотів взяти його в засідку армією з одних лучників, получив по зубам, піхота не доходить від мого стартового замку. В результаті я відступив на з’єднання з піхотою, а другою армією з іншого проходу захопив його місто. Моїх втрат – 2 кіннотники, бо коні від списоносців неквапом ішли кроком! Вибісило мене це)) Заодно мені відкрилось, що чувак шле ще 3 армії по 1-2 загони, тре терміново розбивати основну його армію, яка підійшла до мого міста.
Хід 10. Майже завоював перший островок, правда піднявся бунт. Лучники ворожі круті, мої – якесь говно, як завжди.
Хід 12. Бунтівники пішли на приступ мого містечка, де був тільки загін замкових самураїв -45 мечів. Я вирішив просто подивитися на облогу зі сторони оборонця, а в результаті всіх перерізав! Був дощ, а ворог поставив лучників з одного боку, а всіх інших - з другого. Я вибіг з замку і під дощем майже без втрат (3 самурая, це багато, як потім виявилось) підбіг до лучників і всіх вирізав.
Потім, виснажений побіг назад до замку, ворог знов розділився, один загін побіг до мене, а інші 2 стали під сусідньою стіною. Якщо я забігав до замку, то вони намагались об’єднатись, а як вибігав – знов бігли туди-сюди попід стінами. На цьому етапі верхом моїх мрій була перемога по таймеру, який виставив на 20 хв. Після пари забігів туди-сюди, одні з ворожих списоносців полізли на стіну, я забіг в замок і порубав їх, хоча до них долучився згодом загін №2, який я теж порубав. Загін №3 і останній в свалку не ліз. Деякий час ми стояли один навпроти одного (я не атакував, бажаючи відновити витривалість), а потім вони просто побігли! Декого з них я ще встиг порубати у воротах.
Скрін чомусь не зберігся(((
Хід 13-14. Переміг останніх противників на моєму острівці. В бою перемогти їх ніяк не вдавалося – спробував взяти в облогу, перестріляв третину армії, але була зима, мої теж постраждали, а він швидко відновився і наздогнавши мене перемагав (тут не можна провести декілька штурмів за хід, навіть якщо одна армія була тільки підкріпленням). В іншому варіанті я ховався однією армією, він ішов до мого дальннього міста де була ще одна армійка, і всеодно перемогти я не міг. З одного міста він тримає таку армію, як я з трьох! Та я вже почитав форуми і знайшов цікавий експлойт, якщо у ворога одно місто, а його армія на чужій землі, то після захоплення міста вона зникає. Що й сталося з ворогом.
Потім я 4 ходи будував порт, наймав корабель і тянув усі війська до того порту, щоб висадитися на головний острів. А коли висадився, наступного жє ходу мене кинуло назад, бо цю провінцію захопив ворог мого ворога. Сейви все порішал і нарешті ми маємо плацдарм.
Важливо – штурмувати замки треба вручну, бо інакше і замок пошкоджується і населення незадоволене. Хз, хто це придумав.
Хід 20. Швидко захопив 2 з 3-х міст противника, а третє взяв в облогу. А тим часом він відбив інших ворогів і зара має ще + 2 міста і велику армію, якою взяв в облогу перше з захоплених мною міст, де сидить мій найгірший генеральчик.
Хід 21. Послабив армію облоги нінзя, вони не атакували, щ й голодували взимку. Тим часом встигла підійти моя армія. І вона говно. Лучники недостатньо сильно стріляють, кудись ідуть без команди. Ашігару не витримують навіть у стіні списів 1 до двох, і лучники не встигають якось обійти вирога, щоб постріляти в спину. Буду думать. Але гра на стратегічній карті цікава, а от тактична просто говно. У мене немає інструментів для ефективного бою. І це при тому, що я зміг при рівних силах попередньо винищити 4 загони лучників ворога, і 2 його генеральскі загони майже без втрат. Буду перегравати бій, але гра такою армією не дає задоволення.
Проте виявилось, що ворог хоче миру. Тож відправивши від основної армії 2 загони лучників до дайме, який тримав в облозі сам один містечко ворога, я то містечко взяв. А потім підписав з ним мир, залишивши ворогу одне місто, і то там поряд армія його противників стоїть. За мир я стряс з них ще 6000! Вклав в стрільбище для крутих лучників самураїв та трактир в золотоносній провінції, щоб не бунтували.
Буду переозброюватись і воювати зі східним кланом, який оголосив мені війну.
Хід 35. Я трохи розвився, перейшов критичну точку, в якій кожна наступна провінція через адміністративні витрати давала мінус до казни, що дуже дивно, та нехай. Економіку майже не будую, як і військові будівлі.
За останні 10 ходів я трохи розвинувся на головному острові, а потім одночасно напав на 2 анклави сусідів, які мали одну провінцію з сильною армією на заході головного острова, ще дві провінції на моїх східних кордонах і союзник у них там був. Перед нападом я відвоював декілька провінцій у клану Хатано, союзників сьогуна і замирився з ними, навіть підписав договір про право проходу на 10 ходів, що мало мене убезпечити на цей час.
Я встиг розібратися зі своїми ворогами і тут Хатано атакували знову, хоча ще 7 ходів мало б бути тихо, відібрали в мене одну з щойнозавойованих провінцій.
Я тим часом планував однією армією з’їсти 2-провінційного нейтрала, який опинився в оточенні моїх володінь, як це видно з карти. Друга армія мала ж невдовзі почати завоювання християнського Кюсю.
Тепер ситуація помінялась і мої плани наступні:
Східна армія повернеться до недобитого клану Хатано, розгромить його і можливо зробить васалом, щоб був буфер на північному сході.
Західна ж армія підійде до того маленького нейтрала зі свого боку, розгромить його і вже потім повернеться до завоювання Кюсю. Можливо, їх вдасться швидко перекинути морем, треба протестувати цей варіант.
Паралельно в пріоритеті використання ніндзя для блокування ворожих армій чи потенційно ворожих на небезпечних напрямках.
Хоча західній армії доведеться повертати назад, це необов’язково погано, адже в щойно завойованій провінції на крайньому сході були якісь кінні казарми, ми їх розбудували і вперше за всю гру зможемо наймати нормальну кавалерію –кінних самураїв з катанами. За іграми ледженда вони дуже ефективні. Якраз наймуться перші загони, коли західна армія туди підійде. Оптимальним складом армії бачу 6-7 лучників (причому видно простих, хоча я понаймав трохи своїх фірмових лучників, але вони всеодно таке, ще й 2 ходи +спеціальні будівлі вимагають). Ще 6-7 має бути асігару зі списами, пару самураїв (я наймав з ярі тобто списами, але за можливості найматиму з катанами), і має бути 4 чи хоча б 3 загони крутої кавалерії. Генерали навіть лучників гоняють ледь-ледь, а втрачати їх болісно, тут так просто генерала не отримаєш.
Апдейт після тестів –кораблем таки пересуватись швидше, здається.
Хід 40. Клану Хатано залишено одну провінцію поряд з Кіото, вони мої васали. З сусідами Іко-Ікі уклали договір про прохід на 20 ходів, а за Хатакаяму видали доньку (чи навпаки, оженили когось). Таким чином східний напрям поки стабілізовано. Тим часом нам оголосили війну Сенно на заході і я збираюсь зосередитись на них до розділу володінь. Гроші отримуємо, раз на 2 ходи задираючи податки.
Хід 43. Ми вже на Кюсю, на сході все спокійно, але скоро має буди розділ володінь і це до того, як я встигну добити те Кюсю. Печально.
Хід 45. Розділ володінь прийшов зарано для мене.
Хід 47. На моєму рідному острові висадилась ворожа армія і захопила Аву. Я зарані найняв загін легкої кавалерії і планую тримати їх в облозі експлойтами. На північному сході ворог одним загоном списоносців спробував атакувати моїх гарнізонних самураїв і був порубаний. Завоювання Кюсю йде більш-менш. Моя центральна армія збирається атакувати армію Хатакеями на південний схід від Кіото. Сьогун поки пасивний.
Найгірше, що тут забрили мого мецуке. Ворожі агенти взагалі надто активні і удачливі.
Хід 48. Стримування армії в Аві поки працює, це одну їх армію я розбив і захопив містечко, але третя армія збирається відплисти на мій острів і навряд чи буде атакувати мою армію, а буде бігати і підсирати. На півночі я дозволив відбутися повстанню, бо думав, що провінція повстанців відокремить мене від Іко-Іккі, але повстання схоже буде типу відродження фракції. А відроджені фракції відразу кидають мені війну і можуть бути активні. Побачимо, перезавантажуватись не буду, бо щойно 20 хв бігав від армії в Аві.
Ситуація на Кюсю
Атакувавши місто, я став поряд з точкою підкріплення і частину ворожої армії розбив, доки вони намагалися дійти до замку. Не обійшлося без втрат, ворог виставляв заслони, один з його воєначальників трохи в’їхав у моїх лучників, але нічого серйозного. Потім ми їх спокійно достріляли в гарнізоні.
Одну армію Хатакаями чітерськи блокую у місті загоном кінноти, друга тупить в кораблях у порту, можливо, бо я підвів туди свій кораблик, хоча вони набагато сильніші. Я спочатку чесно намагався виманити їх знову на сушу, що побити, але вон не реагують ні на малі занони, ні на захоплення найближчого міста. Тож моя головна східна армія відібрала назад містечко бунтівників поряд з Кіото.
Бунтівників-нову фракцію вдалося затормозити нінзя. На наступний хід вдалося їх підкупити за 4500, але…армія просто зникла, замість того , щоб перейти на мою сторону. Будем розглядати це, як відповідь на мій чіт з загоном вершників.
Почав підготовку до штурму Кіото, вирізав армію яка була поряд з містом нічним ударом.
У Кіото армія значно сильніша, може постріляємо, а наступним ходом на штурм, побачим.
А, ні. Це зайняло близько двох годин, але Кіото я взяв одним штурмом! Дуже допомогло, що вороги пару загонів посеред бою виставили назовні, типу поганяти моїх лучників. Розібравшись з цими самогубцями, я поставив загін асігару поряд з боковими воротами, недалечко 2 загони кінноти і заходив всередину Кіото загоном лучників, виманював на себе один загін, який вибігав за мною за ворота і знищувався. Так помер і попередній даймьо Кіото, ото його вершники рядочком біля списів лежать.
Не обходилось без ексцесів, але кіннота всіх обходила і вирізала.
Тепер слід протриматися рік – і я сьогун.
Може тоді вони перестануть мене всі разом атакувати і я зможу розібратися з ворогами по черзі?
На переході ходу мене самовбивчо атакувала армія повстанців на Кюсю.
З двох боків наступають армії Іко-Іккі
Північний схід
І південний схід
Одну з армій на північно-сх. напрямку вдалось ліквідувати, але ледве-ледве, їх лучники перестрілювали наших, загони спочатку не виманювались. Потім справа пішла краще, але чи стачить у мене кавалерії на ще один такий бій?
Другу армію я теж вибив потихеньку. Бої займають чимало часу і вимагають концентрації, зате наприкінці кавалерія дорізає майже всіх, хто тікає, а не ковиряє їх по одному як у вархаммері.
Тепер моя армія на чужій землі і не має можливості поповнення…тож думаю замахнутись на третю армію, невеличку. Втрачати ж нічого. Виграв.
Наступним ходом розгромив армію на півночі, краще, ніж автобій, але все одно дуже довго і великі втрати.
Декілька ходів тримав ворожу армію в порту на кораблі, атакував їх одним корабликом і відразу відступав, а вони чомусь не атакували мене самі. Та підплив флот іншого клану, тепер атаку з цієї точки не проведеш.
Мій ніндзя під самим Кіото затримав ворожу армію, і тепер наші встигнуть на підмогу.
Хід 52. Урегулювали економіку, звільнивши купу провінцій від податків, тепер ми в мінусі, але минулий хід задирали податки по максимуму, так що норм.
Почали бойові дії з вирізання бунтівників. Вперше нормально спрацювала тактика виманити по одному загону, про яку всі писали.
На Кіото йшли 2 армії, одну заблокував агентом, другу зустрів гарнізоном з підкріпленням польової армії і практично вирізав, коли вони атакували столицю.
Армія була вже страшенно потріпана попередніми боями, тож половину її я відправив у сусіднє місто на поповнення. На відміну від інших ігор серії, підкріплення гарнізону з’явиться лише якщо в тебе менше повного стека, і з’явиться лише в кількості до повного стека.
Хід 53. Але ми всіх розбили і стали сьогуном!
За це дають три загони кінноти, крутий кораблік і +10% з податків. Казна все рівно йде в мінуса – підіймем податки!
Добив останню серйозну армію на Кюсю. Думав, що бій жахливий, я забагато втрачаю, але ні, автобій взагалі піррову перемогу давав.
На північному напрямку перемога, але тяжка, не знаю, що буде, як звідти щось серйозне посуне.
Очищаємо землі бля Кіото. Атакували місто, на захист якого з’явилась блокована минулого разу армія і була знищена.
Зібравши флот і отримавши флагман сьогуна (бєсполезний) потопив лучниками флот з армією, яка збиралась висадитись на Сікоку.
Хід 54. На Сікоку висадилась армія Хонма – маленький острівок на одну провінцію. Ще одну армію вони збираються висадити недалечко((( Дістали ці чіти.
Серйозно роздумував на цьому етапі над закінченням кампанії, ще половина Японії не моя, якщо кожна провінція буде спамити мені такі армії, це перетвориться на грандіозно діставучий вакамол. Я сподівався, що після того, як стану сьогуном, хоч хтось зі мною замириться, але ні.
Замирився з найбільшим ворогом, віддав їм маленького сина і 1000. На наступний хід вони нас зрадили! 5-річну дитину вбили. Замирився за 3000 і другого сина з цими однопровінчатими суками, що висадку планували, так вони теж зрадили, але тут я хоч сейв не робив. Заїбали ці чіти. Знов буду думати над доцільністю кампанії.
Лучники здохли,
Щоб начальника ворожого
Загін виманити
Їх подвиг нікому не інтересен
Хокку)))
Цю битву я виграв, що ще далі посунуло нас на північному напрямку.
Також на цей хід двома морськими битвами потопив флот Хонма з армією десанту. Потім сталась епохальна подія, я взяв останнє поселення на Кюсю. Причому не перестрілявши всіх, а чесним штурмом. Там була невеличка моя армія, яка мала просто блокувати поселення, щоб вони не набирали ще армії з повітря. Та ворог робив вилазку, ми відступали, він переслідував і автобоєм перемагав. Я вирішив просто піти на штурм і постріляти якомога більше гадів, але пішло добре і мої самураї асігару всіх перекололи.
Поселення я вирішив розграбувати – це дало 11 тисяч. Спочатку план був –віддати ці гроші гадським Хонма, які ще одну армію встигли висадити на Сікоку. Але в комплекті тре було віддавати ще одного юного сина, якого б зарізали на наступний хід. Тож я зіграв на їх жадібності, запропонував по 2000 на 15 ходів. Сподіваюсь вбити їх раніше, я бачив майбутнє, і знаю, що вони теж збирались мене зрадити, ще й сина вбити!)))
Кінець ходу 55
Пройшло ще пару ходів, нічого нового, найбільш важливе – розбудова морської імерії. Виграв декілька морських боїв, знищив піратів і посадив свої корабліки на всі торгові пости біля Сікоку. Відчутно побільшало грошей.
Хід 61. Завоювання ввійшло у вирішальну фазу, коли після вирішення деяких задач, мене вже ніщо не зупинить.
В центрі ми блокуємо їх армію нінзя і своєю напівармією, чекаючи підходу свіжонайнятих підкріплень і другої половини армії, з якою розділилися пару ходів тому, центральна армія завойовувала, ну, Центр, а друга половинка – південне узбережжя.
На тому ж південному напрямку нам вдалося сконцентрувати флот, який щойно переміг головний флот противника, хоч і не потопив його армію висадки.
Ще одну армію планує висадити Дате, але в нього смішні три корабліки.
На північному напрямку везе чималим флотом серйозну армію острівець Хонма. Я теж починаю там концентрацію свого флоту, маючи план Б – моя армія за декілька ходів має висадитися на їх острів і знищити гніздо.
На наступний хід отримали ще одну перемогу над тими ж флотами, але хоча з поля боя тікає 1-2 ворожий корабель, потім виявляється, що вціліла їх половина! Не перший раз. Чіти!
Хід 63.
Ворожі армії в центрі так і не наважились атакувати нас на місточку. Грошей більш-менш вистачає, так що я вирішив перестати задирати податки. А ще за перехід ходу я побачив скільки флотів, що вирішив на все плюнути і намагатись топити лише ті, що з арміями, а на решту плюнути. З гарного – прокнув івент на 50% до вивчення технології.
Сьогодні цілий ранок орав з морських битв, які я взагалі не хочу грати, але автобій дає жахливі результати.
Флот ворога втікає від мене, бо плаває вдвічі довше- легко. Я висаджуюсь на острів поряд з містечком, але не маю ходу для атаки, а комп в такій же ситуації має –конєшно!
В результаті, здається, моя армія, що завойовувала Кюсю і мала бути переплавлена на схід, буде просто купувати висадки ворожих флотів. ДІСТАЛО.
Хід 67. Взяли Фукусіму, одне з небагатьох міст, назва яких мені шось каже. Можливо, одна з останніх великих битв, ще й вручну довелось, бо автобоєм загони втрачались.
Хід 70. Здається, ми вийшли на фінішну пряму. Ворожі флоти вже майже не набридають, з арміями розбираємось автобоями, навіть бій на переправі полінився грати.
Наші армії потроху підходять до східного кінця острова.
Японія буде єдиною!
В результаті довгого штурму було знищено фракцію Хатакеяма.
Також я виконав цілі кампанії і знову був проголошений сьогуном
Хід 72. Залишився один ворог.
Хід 76. Останні вороги сьогуна були знищені, перемога!
